Зима крокує - свята дарує.

Перший зимовий місяць має надзвичайно важливе значення в житті православних християн. Адже увесь грудень триває Різдвяний піст (його ще називають Пилипів, Пилипівський піст), який завершиться аж 6 січня 2017 року, напередодні Різдва Христового. 

Також у грудні починається цикл зимових народних свят, а православні християни у молитвах звертаються до найбільш шанованих святих:

4 грудня - свято Введення в храм Пресвятої Богородиці

Цей день вважається великим святом, який у церковних піснеспівах називається передвістям Божого благовоління до людей. З цього свята у храмі починають співати під час ранньої: Христос народжується.
Введенські прислів'я розкривають прагнення хлібороба зазирнути в майбутнє, передбачити, якою буде наступна зима і як вона вплине на врожай: 
Як Введення мосте мостки, а Микола забива гвіздки, то люта зима буде. 
Як ляже глибока зима, готов глибокі закрома. 
Скільки на Введення води, стільки на Юрія трави. 
Як на Введення вода, то буде в мисці молоко. 

7 грудня  християни вшановують пам'ять великомучениці Катерини

Вважеється, що день Катерини — свято дівочої долі.

7 грудня християнський світ відзначає день пам'яті великомучениці Катерини (“чиста душею” — так перекладається її ім'я із грецької). Розумна й освічена, ця жінка була страчена за віру близько 373 року. Через декілька років єгипетські християни знайшли останки мучениці й поховали їх у монастирі на Сінайській горі.
В Україні ставлення до Катерини, як і до інших святих великомучениць, було особливим: довірливим і житейським. Невипадково свято Катерини називали святом “дівочої долі”. Сподіваючись на розуміння й допомогу святої, жіноцтво просило її про щасливий шлюб, злагоду в сім'ї. 

13 грудня православні християни відзначають свято на честь святого апостола Андрія Первозванного. Водночас свято має і дохристиянське походження, це традиційний день ворожінь. Але головне цього дня - не забувати головної суті - славити пам'ять апостола, який приніс християнство на київські землі.

Народні звичаї
У цей день дівчата готували вареники з маком чи сиром, серед яких обов'язково мали бути й "пірхуни" - заправлені борошном. Частуючи хлопців, стежили, кому втрапить такий виріб. Відтак невдаху довгий час дражнили "пірхуном". Дівчата в цей день заготовляли галузки з вишень і ставили у воду; якщо гілочки зацвітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб.

17 грудня - день святої великомучениці Варвари

У цей день за старих часів траплялися найсильніші морози.

Свята Варвара народилася у Малій Азії. Мати Варвари рано померла і мала дитина залишилася на вихованні у батька, який був язичником. Дитина розмірковувала над християнськими цінностями. Дізнавшись прихильність доньки до християнства, батько віддає свою дитину на розсуд місцевої влади.
Зрозумівши непохитність дівчини у її поглядах, влада піддає дівчину жорстоким тортурам. Наступного дня вранці після тривалих катувань Варвара прокинулася без жодної рани на тілі. Розгнівавшись, імператор Максиміліан наказав її батькові вбити дочку мечем.
Народні прикмети:
Якщо в грудні на Варвари болото, то буде зима красна, як золото.
Якщо проти цього дня нічне небо в зорях — чекай холодів, а сліпе й тьмяне — на тепло.
Якщо горобці збираються купками на деревах і цвірінькають, то буде тепла зима.
Дерева в інеї — урожай на фрукти.
Який день на Варвари, такий і на Сави.
Яка погода на Варвари, така й на Різдво.
Якщо до цього дня сніг не випав — зима буде теплою, а як з'явиться — довгою і холодною.
Ясна Варвара до морозу.
У цей день за старих часів траплялися найдужчі морози. Про цей день говорили “Варвара мостить, Сава гострить, а Микола гвоздить”.

18 грудня   - День Преподобного Сави"

 Народна мудрість і спостережливість відтворена в таких приповідках:

Варвара мостить, Сава гострить, а Микола кіл ставить.

Варвара снігом стелить, Сава завірюхою загладжує, а Микола морозом давить.

Бідному Савці нема долі ані на печі, ані на лавці.

Сава приїхав на білих санках.

Варвари ночі увірвали, а Сава став день доточувати.

Сави дні прибавили.

Сава мостить, а Микола гвоздить.

Савка бідний, Микола багатий.

Варка, Савка та Миколи до добра не доведуть ніколи.

19 грудня день Святого Миколая

Напередодні цього дня діти згадують усі свої добрі та погані вчинки, а також пишуть листи до Святого Миколая. Дорослі ж просто сподіваються отримати якийсь подаруночок, адже хоч маленький презент приємно отримати кожному. Це довгожданий день року, адже невідомо, що на тебе чекає – подарунок, а чи може різочка?! Слухняних діток під подушкою чекають гостинці, а от бешкетникам варто задуматися про свою поведінку та чекати в подарунок тільки різочку.

Існує чимало легенд про добрі справи Святого Ніколауса. Так, одного дня Ніколаус вирішив допомогти трьом сестрам, яких через бідність ніхто не хотів брати в дружин. Вночі він кинув їм через трубу комина три мішечки із золотими монетами. Після допомоги сестрам, Ніколаус продовжував здійснювати підтримку для бідних городян, залишаючись непоміченим і дивуючи все місто. Він приносив у домівки іграшки й теплі речі для дітей, ліки для хворих. А найголовніше Ніколаус робив це все не для слави, а таємно і від усієї душі. Один раз уночі люди захотіли вистежити того, хто ж так усім допомагає і були вражені, що ним виявився молодий Миколай. Після цього місцеві жителі обрали його своїм єпископом. 

22 грудня - день пам'яті Святої пророчиці Анни

Одне з грудневих свят - День Святої та праведної Анни. Його встановлення пов'язане з непорочним зачаттям праведною Анною доньки Марії - Матері Ісуса Христа.

Свята Анна, мати Пресвятої Богородиці, була молодшою донькою священика Матфана з Вифлеєму. Її видали заміж за святого Йоакима.
Довгий час свята Анна була безплідною, але через двадцять років ангел Господній повідомив подружжю про те, що у нього народиться донька, яку буде благословляти все людство. Згодом в один із днів вже немолода Анна відчула, що носить дитину під серцем.
За народним віруванням, літо зустрічається із зимою двічі на рік: на Стрітення та в день святої Анни.
За давнини це свято особливо шанували вагітні жінки, яким протягом дня заборонялося братися за будь-яку роботу.
На Ганни, крім узгодження святкувань, виготовляли різдвяні прикраси — «павуків» та «їжаків» з соломи.
З цього дня починали готуватися до свят і жінки: білили та прибирали оселі, краще підгодовували свиней, щоб мати свіжину до Різдва.